Лина Костенко Не удивись...

ЛІНА КОСТЕНКО

І НЕ ДИВУЙ…

***

І не дивуй, що я прийду зненацька.
Мені ще побороти переляк.
На штурм Бастилій – просто. На Сенатську.
А от до тебе – я не знаю як.

Вже одпручалась гордістю і смутком,
одборонилась даллю, як щитом.
Як довго йшла до тебе, як нехутко,
і скільки ще і сумнівів, і втом!

Прийми мою понівечену душу,
Збагни й пробач мій непомірний острах.
Дай хоч на мить забути слово – «мушу»,
це перше слово з букваря дорослих.

Мені без тебе сумно серед людства.
Вже людству не до себе й не до нас.
А дика груша світиться, як люстра.
І чутно гомін тополиних трас…



Перевод с украинского языка

НИЛА ВОЛКОВА

НЕ УДИВИСЬ…

***

Не удивись, что я приду внезапно.
Ведь мне еще преодолеть испуг.
На штурм Бастилий – просто. Безоглядно.
А вот к тебе – явиться как-то вдруг…

Сопротивлялась гордостью строптиво
и защищалась далью, как щитом.
Как долго шла к тебе, неторопливо,
я вся еще в сомнении пустом.

Измученной души моей отрада,
прими, прости  мой непомерный страх.
Дай хоть на миг забыть о слове – «надо»,
о первом слове в жизни букварях.

Мне без тебя и в сутолоке пусто.
Толпе не до себя и не до нас.
А груша дикая сияет люстрой.
И слышен гомон тополиных трасс…

2016