Цей день і днем назвати не вдається –
не день, а сніг. Один суцільний сніг:
сильніше від дощу у вікна б'ється,
а з ожеледдю разом – валить з ніг.
Я снігу не боюся – в мене шапка,
така, що заздрять всі чоловіки.
А сніг кладе на плечі білі лапки –
і заздрять вже усі сніговики.
Тому я не збиваю снігу – нащо?
Годую вітер сніжками з руки,
бо я сьогодні – сніговик найкращий,
такий, що зазираються жінки...
Не день, а снiг. Один суцiльний снiг
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116122900825
Свидетельство о публикации №116122900825
Рецензии