Хто знає,як тремтить моя душа,
І як вогонь у серці тім палає?
Любове моя,де б ти не була,
Тебе до мене всесвіт повертає.
Я в сяйві днів замовкну на роки,
Якщо твій голос в унісон не заспіває.
Благаю,ти мене не відпусти,
Наосліп за тобою я ступаю.
Тримай мене міцніше,ніж печаль.
В твоїх очах я бачу небо синє.
Мої слова-розсипаний кришталь
Крізь простір хай стучать дощем осіннім.
Любове моя..
© Copyright: Надежда Маковецкая, 2016
Свидетельство о публикации №116122900355
Свидетельство о публикации №116122900355
Рецензии