Ті люди, що були колись
З тобою поруч, навіть ближче...
Чи пам'ятаєш ти обличчя?
Чи прагне пам'ять їхніх рис?
Таке траплялося не раз:
У вічі дивишся з любов'ю,
А потім, мов біда з тобою, –
Неначе підмінили нас.
І милі обриси облич
Женеш зі спогадів щосили.
А як палали... Як любили...
Та кажеш пам'яті: "Облиш"...
Тi люди, що були колись з тобою поруч
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116122910962
Свидетельство о публикации №116122910962
Рецензии