І знов лежу з закритими очима,
І бачу ліс, рожево-сіре небо.
Дерева і кущі, підкреслені старанно снігом,
Мабуть заснули. Час й мені...
Здається так і я по волі засинаю,
Чуття мої зимовим сном повиті.
Це забуття чи сон, - не знаю.
Прокинутися хочу у зеленім світі.
Зелений світ всміхнеться пелюстками
Барвистих квітів, що весну стрічають.
Всміхнусь і я, приходячи до лісу -
До свого дому - так я відчуваю.
Радітиму всьому живому,
Разом з птахами пісню заспіваю.
Забуду навіть думать про зимову втому.
Про весняний квітучий сад подбаю.
А він подбає про мене
І дасть наснаги і завзяття.
Зима тривог моїх мине,
Сумне минуле займеться багаттям.
Знов лежу с закритими очима
© Copyright: Рина Зарецкая, 2016
Свидетельство о публикации №116122809220
Свидетельство о публикации №116122809220
Рецензии