Карпати... Карпати... Карпати...
Ми чуєм з дитинства весь час:
"Карпати...". Та що там казати.
Побачити треба, хоч раз.
Узимку – які вони сиві.
І ніжні які – навесні.
Які вони влітку щасливі.
Яскраві які – восени.
Карпати за мною скучають,
Скучає і жде Трускавець...
І Східниця – та, що палає
всю ніч, наче Божий вінець...
Карпати... Карпати... Карпати...
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116122801964
Свидетельство о публикации №116122801964
Рецензии