Пiд простирадлом
Поховає мої ноги сніг.
Вино злиже солоні рани,
Побачу тебе, але тільки
Під простирадлом вік.
Ламаної сірої лінією,
Від обіймів кидаючись геть,
Пов'язавши в капкани зi зміями,
Мені в твоїх путах - смерть.
Щастя мить або чорної болi,
Бритвою ранок розріже очі.
Я розтертий, розірваний роєм,
І немає сил вити по-вовчому.
Бавовни брудними квітами
Був зім'ятий в твоїх теплих долонях.
Ім'я вирізаю під віками битими,
Оттісала клеймо на скронях.
Свидетельство о публикации №116122801000