Та, на яку чекаю,
вона вже не приїде,
Вона вже попрощалась,
вона сказала все.
Рішила все давно,
не подавала виду.
Можливо, так на краще,
хай Бог її спасе.
Хай помагає Бог,
позбавить від страждання.
Хай відведе від неї
і горе, і біду.
...Так щиро цілувала
у губи на прощання,
Така була хороша,
де я таку знайду.
А може, все це – плід
і втоми, і безсоння.
Повернеться вона,
щаслива, як завжди.
І поцілує знов
без зайвих церемоній.
І скаже: "Добре як,
що дочекався ти"...
Та, на яку чекаю, вона вже не приjде
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116122707636
Свидетельство о публикации №116122707636
Рецензии