Ритмічний пульс...
Зима вбиває в груди
дешевий кіл розхристаних думок
про світ надій в орнаменті облуди,
де тільки ти наважився на крок...
Куди ходив?..
В бажанні передмови
звичайний грудень з криги визира,
і мов в Сірка запитує:
- Шо?! Знову?!!
Чому в невдах любов - суцільна гра?..
А ти стоїш не в змозі озирнутись,
бо там змія чатує на таких
одвічних блазнів...
Бути чи не бути?!
Невже і Він - одна з небесних крихт?..
Невже життя - то, дійсно, тільки риска
між хмар в рядочок?..
Рівного - нема
для сірих душ, що стали надто близько,
й пустих сердець, розчавлених в туман...
А ти ж кричав про світло між зірками,
що сяє вічним!..
Згадуєш чи ні,
як лютував, і вистелив голками
своі листи омріяній весні...
Ніхто не чув...бо чути не хотілось.
І тільки пульс відбився від небес,
де хтось звичайний випише невміло
твої шляхи, що вилилися в хрест...
На перетинi
© Copyright: Александр Ноцкий, 2016
Свидетельство о публикации №116122503159
Свидетельство о публикации №116122503159
Рецензии