Габрієль Форе, фортепіанний квінтет №1 (1890-1894),
ансамбль «NOTA BENE», Будинок Актора, Київ
Річечки, ріки, потічки…
Коси, стрімнини і плеса…
Сни, до злітання дотичні…
Долі стражденні колеса…
Оповідання про юність,
Про почуття і шукання…
Стомлені марення вулиць…
Тиші і звуків сплітання…
Пам'ять, налита по вінця,
Бродить серцями й роками…
Кліпне без-листово скринька –
Очі наллються сльозами…
Крапельки, мокрі доріжки,
Щоки, люстерка і вікна…
Спогади, вчора ще свіжі,
Зайві, мов зваба прогіркла…
22.12.2016
Рiчечки, рiки, потiчки
© Copyright: Катерина Жебровська, 2016
Свидетельство о публикации №116122409289
Свидетельство о публикации №116122409289
Рецензии
Чудовий вірш. Ностальгічно. Пам'ять вона така - вона завжди з нами...
Артур Грей Эсквайр 24.12.2016 21:29 • Заявить о нарушении
Артур Грей Эсквайр 24.12.2016 21:29 • Заявить о нарушении
Дякую!
Важливо, щоб пам"ять не затуляла мить "тут і зараз"...
Хай щастить!
Катерина Жебровська 25.12.2016 20:31 Заявить о нарушении
Важливо, щоб пам"ять не затуляла мить "тут і зараз"...
Хай щастить!
Катерина Жебровська 25.12.2016 20:31 Заявить о нарушении