Ну й зима! Оте ще стерво...
Іще осінь мерехтить.
А вона, аж дух заперло,
Білим коником летить.
Від морозу задуріла,
Помелом своїм вертить
Закурила, захмеліла,
На даху чимсь торохтить.
"Отже бісова дитина
Виє наче сатана.
Підла, капосна личина.
Не зима -якась мана.
От діждались,так діждались!"...
Шепче хрестячись рідня.
Від морозу поховались
Всі по хатам,серед дня.
"Вітер з півночі, губатий.
Видно тягне на мороз".
Дід закашлявся щербатий
Видає з кутка прогноз.
Стало тихо раптом в хаті.
Час розпластавшись іде,
Тіні шаснули горбаті
Тільки піч в димар гуде...
В шибку видно ніс кирпатий
Ось кому неповезло.
Бо мороз тріщить триклятий
Й снігу гори намело.
Ну й зима
© Copyright: Ерёмин Валерий Алексеевич, 2016
Свидетельство о публикации №116122408287
Свидетельство о публикации №116122408287
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.