Я не поет, а той, що пише вiршi
Так говорив один із Василів.
Наше життя, як і колись, не ліпше.
Таємно мрію: а як би світ мене зустрів?
Поети - це земні пророки.
Летять за обрій, випереджуючи час.
Живцем згоряючи на попіл...
Хто торував цей шлях, того і Бог не спас.
Він був такий, як був.
Всевитерпів, весь біль на себе взяв.
Спокутавав Свободи дух,
Щоб за межею вже стрічати час.
Свидетельство о публикации №116122209934