Конец света

               Кінець  світа

Кінець йде світа, може світла –
Майнула  звістка  непримітна…
Прем’єра  скарги  несусвітні:
Ще є  в нас вулиці при світлі!
Він може й прав, про люд турбота.
Та  люд питає: де робота?
І  чому світла в нас немає?
На  хмиз  грошей невистачає?
Всі  гроші – на кордон, на стіни,
Чому  підскочили  всі  ціни?
Чи  всі  поринули  в  війну?
Чи  варто  нам  таку  ціну
Платити бажаній  Європі?
Та де ж ми опинились? В . . . .

Порине  в темряву  країна,
Завзята, рідна  і  єдина,
Міста  спокутає  пітьма…
І  світла  не  знайти – нема!
Будинки там стоять  холодні,
В  них  мешкають жильці голодні!
Шниряють  в масках там  чорти,
Перехрестись  рази  зо  три!
У темнім  місті – темні  справи,
І  всі  там  витівки  лукаві,
Навколо – вороги  запеклі,
Мов опинилися ми в пеклі!

Нема ні в уряді,  ні в Раді
Хоч трохи глузду на нараді,
Не бачимо порозуміння
В рядах верховного правління:
В Донбасі  шахти порозбиті,
Народ зостався при кориті.

Чому ж у нас немає світла?
Везуть вугілля  за край світа!
На  ТЕСах  з’ясувалось вмить,
Що те  вугілля – не горить!
Хватає  руки підігріти
Дільцям лукавої  освіти!
Правителям, які при владі,
Та ще й уперті  в своїй ваді!
Чи розум керівництво має,
Таке  вугілля  закупає?
Скажіть, панове, це – доцільно?
В  газетах, в  СМІ – брехня  суцільна!
Брехня народу вже набридла!
Нещасна  Україна, бідна!

Отож, сидіти нам без світла,
При свічці  тихо, непомітно,
Сумлінно втім  молитись Богу,
Просити  в  Нього  допомогу.
Бо  час  Він  дав  поміркувати,
Кого  потрібно  обирати!

                19-20. 12. 14р.