Обробка твору В.Забіли «Пісня»
Не плач дівчино о своїй долі
Що не замужня та все ж на волі.
Як пташечка тая, що усюди літає
В зеленім садочку сидить та співає.
Пісню щебече, яку вона знає,
Яку серденько співати бажає.
А вже в неволі не заспіваєш
Таку пісеньку яку бажаєш.
Та вже на волі тай веселіться
Треба, дівчина, а не журиться.
Слухала дівка тай плакати стала.
Далі сердешна так і сказала:
"Пташка співає, що пару має
Діточок, милого свого втішає.
А я співаю бо серцю важко
Бо без пари жити дуже тяжко".
Важко серцю
© Copyright: Евгений Рослик, 2016
Свидетельство о публикации №116122205775
Свидетельство о публикации №116122205775
Рецензии