Вже достигли волошки в житах,
І пшениця в полях половіє.
Чому ж ти, Вкраїно, досі не та,
Про яку Шевченко наш мріяв?
Чому ж ти, Вкраїно, смієшся і плачеш?
Помирають знову найкращі сини,
А влада царює, й вдає, що не бачить,
На книг видавництво грошей не дає.
Хоча про духовність кричать усім ,,скопом",
Ненаситні кишені дна вже не мають.
Українські сини помирають в окопах
Матері вже владу і цю проклинають.
Закінчуйте війни, ненародні царі,
Подивіться, як стогнуть селяни на дні.
Влада підвищує на прожиток ціну,
Податківці вже просять прати як слід,
Ту, що здирають, останню свитину.
Вже достигли волошки в житах
© Copyright: Михаил Генсёр, 2016
Свидетельство о публикации №116122203576
Свидетельство о публикации №116122203576
Рецензии