Чим бiльше е наповнене життя
Хтось каже – лицемірства й зради.
У кожного є своє сприйняття
Бо в іншого любові і відради.
Про лицемірство годі і казати,
Воно як жуйка, що жує корова,
Здається все. Немає що жувати,
Та ні, вона ж бо ціленька і нова.
Так було. Є. Нажаль і далі буде.
Воно безсмертне, де живе людина,
Розлізлося по всій землі, усюди,
І в оправдання завжди є причина.
Ховається за посмішку любові,
Чекає поки набереться сили
І вдарить! Чи у ділі, а чи в слові
Замазати, та так, щоб не відмили.
А посмішка лукава іде далі,
Бо лицемірство в ній повік безсмертне.
Всі покалічені життя – його медалі.
Хоч сонце на лиці, та серце мертве.
Де лицемірство, поруч ходить зрада.
То дві подружки «не розлий вода».
Їх місце проживання – це засада,
Зненацька вдарити, нікого не шкодА.
А сутність наша вірити у добре.
Довіра і любов – потреба світу.
Отруту смертну, мов нектар, від кобри
Приймаємо від віку і до віку.
22.12.2016 р.
Свидетельство о публикации №116122201436