А ти сама не розумієш, як ти подібна до любові.
Не усвідомлюєш, не знаєш, боїшся слів і почуттів.
А я обожнюю той спокій, коли я поруч із тобою.
Виходить, що завжди на світі я спокою цього хотів.
А може, все ти розумієш, але життя тебе навчило
Не вірити у гарне слово, не піддаватись почуттям.
Один лиш Бог насправді знає, за що і як його молила,
І скільки раз душа ставала поміж буттям і небуттям.
Ти так подібна до любові, ти так подібна до кохання,
Що я боюсь перетворити мій спокій поруч на обман...
І що там мій життєвий досвід і чоловічі міркування,
Коли життя твоє жіноче – мій ненаписаний роман...
А ти сама не розумieш, як ти подiбна до любовi
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116122101561
Свидетельство о публикации №116122101561
Рецензии
