Я скоро вкiнець закручу тобi голову
Дарунками, квітками. Звісно, і віршами.
І хукаю теплим, як вернешся з холоду,
В долоні твої – дві крижинки безгрішнії.
А теплі зізнання кажу тобі затишно,
Щоб ти у слова остаточно повірила.
І ти довіряєш, всміхаєшся райдужно
Очима святими невинними милими.
І ось проти ночі, коли ти вступаєшся
І кажеш, що вже закрутив тобі голову,
З Карпатами небо зірками кохається,
Ми бачим, сміємось: "І як їм не холодно?"
*********************************************
Девід Каплан
Свидетельство о публикации №116122005429