Нiч на дворi, свiтять зорi...
Не спить сич,
Примостився на тополі,
Кида клич,
То заплаче, то регоче,
Йде луна,
Тиші голову мороче,
Та сумна...
Чи то в серці моїм туга,
Біль душі,
У житті не біла смуга,
Ой, грішні
Не веселі мої думи,
Обіг справ
Не прикрасять свята, будні,
Заплутав,
Заблудився в своїй долі,
Бо чужа
Червоніє стрічкою воля,
Без ножа
Ріже те, що святе було,
Молитви
Відкидають у минуле
Варвари.
Обдирають наче липку
Неньку всі,
Набивають, як ординці
Гаманці...
Знову плаче і регоче,
Клятий сич,,
Промайнули чиїсь очі,
Тінь облич...
П.В.М. 19.12.2016г.
Свидетельство о публикации №116122004900