Чому...

 Чому в мами ,-заплакані очі,
 А у батька,-роса на очах...
 Бачить більше я цього не хочу,
 Забери мою біль ,сивий птах!
    Пів життя за плечима, пів долі,
    У буденних турботах важких,
    Боже,дай їм  щасливої долі,
    Попіклуйся,мій Боже,за них!
 А ще я попрошу в тебе:долі,
 У в вісні,чую батька слова,
 Скрізь сльозу каже батько:
"Ой  доню,вийшла б заміж,
Можливо вже я ,-і помер би спокійно..."
     О ,Боже!В скронях б'ється
     Батьківська мольба...
     Любий батечко мій,люба мати,
     Ви пробачте мені за мій гріх,
     Як росу вам з очей позбирати,
     Залишити лиш :радість, та сміх!
 Дарувала б росу тую зорям,
 Залишила б ,-від смутку ,-ключі,
 Щоб дві зірки, у ваших долонях,
 Ще сто років світили в ночі!!!


Рецензии