Чому...
А у батька,-роса на очах...
Бачить більше я цього не хочу,
Забери мою біль ,сивий птах!
Пів життя за плечима, пів долі,
У буденних турботах важких,
Боже,дай їм щасливої долі,
Попіклуйся,мій Боже,за них!
А ще я попрошу в тебе:долі,
У в вісні,чую батька слова,
Скрізь сльозу каже батько:
"Ой доню,вийшла б заміж,
Можливо вже я ,-і помер би спокійно..."
О ,Боже!В скронях б'ється
Батьківська мольба...
Любий батечко мій,люба мати,
Ви пробачте мені за мій гріх,
Як росу вам з очей позбирати,
Залишити лиш :радість, та сміх!
Дарувала б росу тую зорям,
Залишила б ,-від смутку ,-ключі,
Щоб дві зірки, у ваших долонях,
Ще сто років світили в ночі!!!
Свидетельство о публикации №116121906357