Подорожник

Из щебня на обочине, у самого кювета
Рос подорожник сморщенный, отвержен белым светом.
Корнями искривлёнными не знавший почвы тучной...
Листами запылёнными постигший жизни сущность.

Подорожник, подорожник свою землю не менял.
Выжить сложно, очень сложно, когда прёт на тебя самосвал...

Привык он к яду выхлопов и к рокоту моторов.
И не боялся выходок отчаянных шофёров.
Без роду и без племени он рос назло кому-то.
Не сох от жизни бремени, а вверх тянулся круто.

Подорожник, подорожник свою землю не менял.
Кто-то должен как подорожник вырастать без любви и похвал...

Жизнь катит по инерции. Аварий - нет числа!
От алчущей коммерции, цивилизаций зла...
И давят подорожников широкие натуры,
гружёные, порожние машинные фигуры...

Подорожник, подорожник свою землю не менял.
Кто-то должен как подорожник вырастать без любви и похвал...

Из щебня на обочине, у самого кювета
Рос подорожник сморщенный, похожий на поэта...
Судьбы счастливой не просил, осилил злую мглу...
Навстречу смогу выбросил цветковую стрелу...
1987

 Подорожник
(Переклад автора С.Б.Александров-Снігур)

З щебеню на узбіччі, біля самого кювета
Ріс подорожник зморщений, знедолений білим світлом.
Корінням викривленими не знав грунту гладкою...
Листами запиленими осягнув сутність життя.

Подорожник, подорожник свою землю не міняв.
Вижити складно, дуже складно, коли пре на тебе самоскид...

Звик він до отрути вихлопів і до рокіт моторів.
І не боявся витівок відчайдушних шоферів.
Без роду і без племені він ріс на зло комусь.
Не сох від життя тягаря, а вгору тягнувся круто.

Подорожник, подорожник свою землю не міняв.
Хтось повинен як подорожник виростати без любові і похвал...

Життя котить по інерції. Аварій - немає числа!
Від прагнула комерції, цивілізацій зла...
І тиснуть подорожників широкі натури,
навантажені, порожні машинні фігури...

Подорожник, подорожник свою землю не міняв.
Хтось повинен як подорожник виростати без любові і похвал...

З щебеню на узбіччі, біля самого кювета
Ріс подорожник зморщений, схожий на поета...
Долі щасливої не просив, подужав злий імлу...
Назустріч зможу викинув квіткову стрілу...
1987