Хтось – не може без обіймів, хтось – не може без кохання,
і комусь без поцілунків зранку – не прожити просто.
А у мене – все інакше. Я – люблю твоє мовчання.
Я вже знаю, що мовчання – щастя особливий голос.
То не гра і не вистава: наші мовчазні розмови –
найінтимніше на світі спілкування двох людей.
Ці хвилини, ці моменти продиктовані любов'ю,
де лиш погляд, де лиш подих переповнені вістей.
Так живемо ми з тобою, так з тобою будем жити.
Ані зайвого пів слова – некричущий наш союз.
Так з тобою будем жити, будем жити і любити –
тільки усмішка і подих із твоїх коханих вуст...
Хтось - не може без обiймiв...
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116121902579
Свидетельство о публикации №116121902579
Рецензии
