РокИ не стоять
Спочатку по п"ять,
А далі,як віхи, десятки,
Час стрімко біжить,
Його не спинить,
Щомить наближа до остатку.
Густа сивина-
Нещадна вона,
Так влучно підкреслює осінь,
І погляд не птах,
і смуток в очах,
І очі вже сірі,не просинь.
12 по 5 -
Як віхи, стоять,
Та це не кінець,це початок,
Геть, проза буття,
Це інше життя
Бере свій удруге зачаток.
Життєва мета
Тепер вже не та,
Що молодість в серці носила,
О Боже-Творець,
Залиш мій вінець
Й направ,куди треба,вітрила.
19.12.2016.
Роки не стоять
© Copyright: Ольга Королевская, 2016
Свидетельство о публикации №116121910422
Свидетельство о публикации №116121910422
Рецензии
Стихи трогают неподдельной и откровенной искренностью и добротой о уходящей молодости! Понравилось прочтение!.. Света и вдохновений Вам, с уважением, Александр.
Харипанчук Александр 27.12.2021 14:53 • Заявить о нарушении
Харипанчук Александр 27.12.2021 14:53 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.