Твої такі вже м'яті але ще молоді
Холодні та пусті лодоні
Нагадують завжди мені
Брудну пір'їну хворої ворони
Вони тремтіли від тепла
Цвіли ромашками від холоду
Тягнулися до мертвого стебла
Яке зросло від голоду
Раніше бачили тебе в усіх краях
У парках різних міст, в лісах, пустелях
Тепер вкриваєшся в старих ти сараях
Крилом тим, що висить на стелях
Вона завжди нагадує мені
Дивитися очима вгору
Вона кричить, співає в далені
Про біль у грудях та про сором
Крила
© Copyright: Бессовестный, 2016
Свидетельство о публикации №116121809815
Свидетельство о публикации №116121809815
Рецензии
У Вас дуже цікаві вірші. Оригінально, яскраво.
Артур Грей Эсквайр 31.12.2016 04:23 • Заявить о нарушении
Артур Грей Эсквайр 31.12.2016 04:23 • Заявить о нарушении