Вірую в безсмертя тої миті,
Що ми колись залишимось одні,
І у душі прокинуться знов діти,
Вони смішні, довірливі, чудні.
І ми з тобою будем знову грати,
Догоняти один одного, ховати.
У воді плискатись. бігати по гаю,
Цуценя шукати, гойдалку гойдаю.
Старі фото роздивлятись,
Слухати бабусю.
Помандруймо на вечерю,
Привітать Катрусю.
Похопилась... вмить дорослими стаємо,
Щоби повернутися в дитинство,
Чомусь час псуємо.
В рую в безсмерття то мит
© Copyright: Людмила Дубищева, 2016
Свидетельство о публикации №116121805094
Свидетельство о публикации №116121805094
Рецензии