Когда душою мы одни...

  Ах, как бывают хмуры дни,
  И тянутся седыми облаками,
  И говорят печально с нами,
  И, будто, в мире мы одни...

  И вьюга злится за окном,
  Кричит израненною птицей,
  И ночь бессонная томится,
  Рыдает под её крылом...

  Ах, как бывают хмуры дни,
  Когда душою мы одни...

  18 12 2016г

  Бувають i похмурi днi...

  Мирослава Стулькивская

  Бувають і похмурі дні...
  Зависнуть, мов на небі сірі хмари.
  І сумно розмовляють з нами,
  Неначе в світі ми самі...

  А завірюха за вікном,
  Пораненим заб'ється птахом...
  Ніч, від безсоння, з переляку,
  Голосить під її крилом...

  Бувають і похмурі дні,
  Коли душею ми самі...

  Оригинал:
  Азалия Жуланова
  http://www.stihi.ru/2016/12/18/2672


Рецензии
На это произведение написано 8 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.