***
Дні вже сіріють,гомін людей не чути за вітром.Світлом я хочу бути навколо тебе.Питаю у неба,що приховує в тОбі тиша?Темні птахи краї залашають скоріше,де ми прощались,де ми разОм підіймались у небо,а потім спускалися в кручі своїх помилок.Ще один крок і полечу.Так,відпускаю все те,що від тебе я хочу,-ніжно шепочу.Вересневі хмари диво чаклують,ніби ось-ось почнеться історія.Але хочу бути на волі тільки з тобою!Люди всі,наче хворі до кола збираються,гріються.Мені вже зовсім не віриться в чесність осені.І ми стоїмо на кахелі босими,в очі чарівні один одному дивимось:то посміхаємось,то від осінніх променів кривимось.Ще неодмінно побачимось.Кожен день має велику значимість..
© Copyright:
Св Филатов, 2016
Свидетельство о публикации №116121800164
Рецензии