в льний птах

Тарас Шевченко-Україна,
Її свободи, вільний птах,
Лунає мова солов’їна,
Живе у селах і містах,
Реве та стогне Дніпр широкий,
Краса, яка у цих словах,
Навіки він порушив спокій,
В серцях і наших головах.

Навіки, він порвав кайдани,
Словами гідними хвали,
Любимий світом і жаданий,
Хотів, щоб добре ми жили.
Століття і роки минають,
Життя вирує і кипить,
Та Українці пам’ятають,
Як ясен раз у раз скрипить.

Ти жив не панові в угоду,
Великий батько наш Тарас,
Подарував п’янку свободу,
Кобзар і досі серед нас.
Лиха тебе спіткала доля,
Епоха царської пори,
У віршах, цих козацька воля,
Летить з Чернечої гори.

 
Юбка сонцем
У цыганки юбка солнцем,
Золотые кружева,
Ну, а если  улыбнется,
Закружится голова,
На груди ее монеты,
Ярким золотом горят,
О любви не зря поэты,
Лишь, стихами, говорять.

Губы, цвета алой розы,
А в глазах огонь и кровь,
На душе одни вопросы,
Нет ответа на любов.
Брови чорною дугою,
Кожа словно белый шолк,
Рай с тобою дорогою,
Я бы с радостью нашол.

У циганки юбка солнцем,
Отбивает бубен ритм,
Серце плачет и смеется,
А душа моя горит.
Не дружу, я с головою,
Не сдержать в душе огня,
Этой пляской огневою,
Оп’янила ты меня.