Над вiршами твоjми ллються сльози
Не стримуюсь – не соромно тих сліз.
А лаконічність віршів – глибше прози.
Читається і плачеться – на «біс».
Над віршами твоїми плаче вічність
зі мною поруч: ми – жіночий рід.
Жіночі – сльози, вірші – чоловічі.
І те, і інше – щирий творчий плід.
Так, сльози – є. Та не буває муки.
Є відчуття довіри і тепла...
Над віршами твоїми грію руки –
любов тепло у віршах зберегла...
Свидетельство о публикации №116121700122
Очень...
Пусть тепло продолжает согревать...
Анна Рыжая 17.12.2016 13:22 Заявить о нарушении
Миклош Форма 17.12.2016 14:26 Заявить о нарушении