Над вiршами твоjми ллються сльози

Над віршами твоїми ллються сльози...
Не стримуюсь – не соромно тих сліз.
А лаконічність віршів – глибше прози.
Читається і плачеться – на «біс».

Над віршами твоїми плаче вічність
зі мною поруч: ми – жіночий рід.
Жіночі – сльози, вірші – чоловічі.
І те, і інше – щирий творчий плід.

Так, сльози – є. Та не буває муки.
Є відчуття довіри і тепла...
Над віршами твоїми грію руки –
любов тепло у віршах зберегла...


Рецензии
Щемящее стихотворение, Коля...
Очень...
Пусть тепло продолжает согревать...

Анна Рыжая   17.12.2016 13:22     Заявить о нарушении
Светлая моя Анечка, ты всегда вовремя и всегда ты - от Бога

Миклош Форма   17.12.2016 14:26   Заявить о нарушении