Живу не бідно не багато,-
І кожний день для мене свято!
До праці звикла я ще змалку,
Люблю природу і рибалку...
Люблю, коли ідуть жнива,
Серпневе літо, теплі роси...
Коли зелена скрізь трава,-
Й береза розпустила коси...
Люблю, коли зійде зоря,-
Моя яскрава зірка долі...
Коли читаю "Кобзаря"
(Душею плачу мимоволі)
В цю мить згадала я село,
Одвірок, вулицю та хату...
Між вербоньками джерело,
Духмяну попід тином м'яту...
Довкола все люблю охоче,
І в слово вірю теж пророче...
Навчилась світ любить оцей,-
Та й поважати всіх людей!
17 12 2016 р
Вікторія Р
Моя яскрава зiрка долi
© Copyright: Виктория Гребенюк Роженкова, 2016
Свидетельство о публикации №116121710563
Свидетельство о публикации №116121710563
Рецензии