Не шукаю Щастя у вiршах...
Їх писати мабуть моя доля
Та й душа не грішна у рядках,
Простір там п’янить і кличе воля
Повертаю там солодку мить,
Обвінчаю Осінь з зорепадом,
Моє серце там, ще не болить,
Дні не промайнули листопадом,
Кожен з них ще нові відчуття,
А думки про вічне і вразливе
І за обрій манить нас життя,
Бо воно усюди особливе.
У віршах, полотнах, на яву,
Жаль, що не завжди від нас залежить,
Та я з Вірою в Кохання ще живу
І в рядках, не маючи обмежень...
П.В.М. 12.12.2016г.
Свидетельство о публикации №116121606859