– Ну то як?
Ще зустрінемось у лютому?
– Не раніш тридцятого числа.
( Із збірки О.Вертіля
„Паморозь”)
Буває день такий,
Якого світ не знає:
Ну ніби я живий,
Але мене немає...
Він зовсім не земний,
На всяк випадок маю.
Для серця бунтівний -
Там рими я збираю.
Мов жайвір, мій Пегас
Над мріями літає,
А швидкоплинний час
У цей момент дрімає...
Лiрично-фантастичний настрiй
© Copyright: Бурчак Ворожбянский, 2016
Свидетельство о публикации №116121605029
Свидетельство о публикации №116121605029
Рецензии