Небо над степью...

Небо над степью
В звездной пыли...
Где-то в столетьях
Плывут корабли.

Месяц уводит
Печаль от людей.
С лютнею бродит
Кобзарь-соловей!!!

Помнят просторы
Боль и печали,
Древние взоры,
Дальние дали.

Ветер развеет
Тоску над Днепром,
Зори алеют
С летним дождем.

Росы напоят
Меня от Души,
Лютики клонят
В рассветной тиши...

Утром туманы
Поют о Любви,
Старые раны,
Блеснули в крови!..

***
Авторский перевод на украинский язык


Небо над степом (Ольга Липа)


Небо над степом

В пилу звіздовій...   

І зі століттям

Пливе корабель.

 

Місяць уводить

Печаль від людей.

З лютнею бродить

Кобзар-соловей!!!



Пам'ять просторів -

Біль і печали.

Древнії взори,

Дальнії дали.



Вітер розвіє

Суму над Дніпром,

Жевріють зорі

З літнім дощем.



Роси напоять

Душевного ранку,

Жовтці  захилять

В зат'ишнім світанку ...



Рано тумани

Співають Любові.

Старії рани,

Блиснули у крові!..