Доба минає за добою,
Я жду настане ось неділя
Щоби зустрінутися з тобою.
Вже тиждень жевріє надія.
Побачитись, погомоніти,
Як поживаєш ти на дачі,
Чи дзвонять ще онуки й діти,
Рішають як життя задачі.
А то суджу у самотині,
Лиш мовлять радіо і телек,
Ніхто мене не чує нині
І я не знаю хто що меле.
Ти ж прийдеш і лайнеш порядки
Й пошлеш подалі всіх при владі,
Не крали щоби наші бабки
Й не думали що на параді.
Я ж відчуваю все в порядку
І самоти як не бувало,
Зробив душевну я зарядку
І жити зразу легше стало.
14.12.16.
Зустрiч
© Copyright: Георгий Грищенко, 2016
Свидетельство о публикации №116121502155
Свидетельство о публикации №116121502155
Рецензии