Немов той камінь, без душі,
Який не відчува нічого.
Такою я буду завжди,
Бо звідусіль чекає ворог.
Душа не відчува тепло,
Про нього мені більше не кажи.
Очі мої немов прозоре скло,
Казала тобі, їх ти збережи.
І ненавидіти могла, кричати
Я все могла, але цому пришов кінець...
Не хочу більше відчувати,
Ні радості, ні болі.
Серце моє - камінець.
Серце
© Copyright: Елизавета Хуповец, 2016
Свидетельство о публикации №116121511764
Свидетельство о публикации №116121511764
Рецензии