Б. Чичибабин. Колокол. Перевод на украинский

          ДЗВІН

Коханая! Ти врятувала коріння!
І волю, і дощ у веселощах п'ю.
Шалений дзвонар на дзвіниці невпинно
в ожившеє небо у дзвін твій я б'ю.

О, як я, слабенький, про крила благав,
о, як я страшився шляху, що обходом.
А пращури душу вдихнули в метал -
під дзвони дзвіниці то ж стали народом.

Та буду лункий, як то він, і глибок,
та буду сумлінний, як він, і бентежний.
Сумирність і міць в нім. І скульптор Мікешин
всю Русь закатав у громовий клубок.

Оригинал.  КОЛОКОЛ

Возлюбленная! Ты спасла мои корни!
И волю, и дождь в ликовании пью.
Безумный звонарь на твоей колокольне
в ожившее небо, как в колокол, бью.

О, как я, тщедушный, о крыльях мечтал,
о, как я боялся дороги окольной.
А пращуры душу вдохнули в металл
и стали народом под звон колокольный.

Да буду и гулок, как он, и глубок,
да буду, как он, совестлив и мятежен.
В нём кротость и мощь. И ваятель Микешин
всю Русь закатал в тот громовый клубок.