Така дурненька!.. Перевод Инны Гавриловой

Може сон...бо хіба ж так буває?
Постріл - погляд гарячих очей,
Той ,що душу з грудей виймає,
Що, як блискавка чорних ночей.
Не дивись так зухвало, не треба!
я боюсь твоїх відьомських чар.
Швидко йду - втікаю від себе,
В серці жар, найнестерпніший жар...


...Час так швидко!
             В твоїх обіймах!..
Будь зі мною, ще мить...ще мить!
Так, коханий, я вже спокійна,
Лише серце хай птахом летить!
*

...-Любий мій, - кажу так невтішно -
Я вже сивію...бачиш, - стара!
Що ж смієшся? Чому тобі смішно?!
-Квітко, мила! Дурненька яка!



Перевод Инны Гавриловой


Может сон...но ведь так не бывает?
Мне навстречу - взгляд жгучих очей,
тот, что душу до дна прожигает,
Что, как молния чёрных ночей...
Не смотри же так дерзко, не надо!
Я боюсь твоих дьявольских чар.
От себя я бегу, как из ада:
в сердце - жар, нестерпимейший жар...


  ...Время, стой!
       Мне так мало объятий!...
Будь со мной, ещё миг, ещё миг,
я хочу быть спокойной...но хватит!
Пусть же сердце, как птица, летит!

*
- Милый мой, - говорю я,вздыхая,
Я - старуха...седая,вон,вся!
Что смеёшься?! Права ведь?! Права я!
- Ты - цветочек! Глупышка моя!