Коли наголосиш, що ти вже доросла,
і ти у батьків не питаєшся згоди,
і можеш до мене приїхати просто
сьогодні і зараз, і, попри негоду,
і, попри забуту в кафе парасольку,
злетиш до таксі через небо в калюжах,
і скаже зраділий таксист «сколько-сколько?»,
та що нам ті гроші, рятуючи душу,
і будеш дивитись на місто крізь сльози,
повториш сто тисяч разів «ні, не каюсь»,
і пальці ламатимуть пальці в дорозі,
бо я вже сказав чоловіче «чекаю»...
Коли наголосиш, що ти вже доросла
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116121303416
Свидетельство о публикации №116121303416
Рецензии
