Час біжить, кохана, час спливає.
Час біжить, кохана, час біжить.
Ми моменту зустрічі не знаєм,
Але треба зустрічі – на мить,
На коротку мить, коли у часі,
Дотиком нечутним оживем.
Дотик, мить – вони складають щастя.
Час – біжить, кохана, ми – живем...
Час – єдине те, що зрозуміло.
Бо ніяк не усвідомлю я,
Чом до мене ще не прилетіла,
І не обійняла: «Я – твоя»...
Час бiжить, кохана, час бiжить
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116121103844
Свидетельство о публикации №116121103844
Рецензии
