Вiдчували часом потребу втечi?
Припинити розмову? Підвестись? Вийти?
Наче стались неприпустимі речі.
Наче кисню забракло якоїсь миті.
Я не знаю, в цю мить – я слабкий? Чи сильний?
Може, варто втерпіти і залишитись.
Але це відчуття – що стану вільним,
Може, є із найкращих на цьому світі.
Що, здавалось, її – тієї свободи?
Не злітаю і не розправляю крила.
Але я підіймаюсь і йду за нагоди,
Бо свобода – для щастя уже півділа...
Свидетельство о публикации №116121102263