Байдужiсть
А пустка-вечір злим бореєм віє,
Аж до жебрацтва втрачені надії –
То час зневірі здатись у полон.
Нехай втекло оманливе тепло –
Не по мені просити подаяння…
Зарию в землю я своє кохання,
Так глибоко, щоб вже не проросло!
Свидетельство о публикации №116121111569