Козацька слобода

   
Гурт козацька слобода,
Завітав у гості,
З нами горе не біда,
Не знаємо злості.
Слобожанські козаки,
Мі щасливі люди,
Заспіваймо залюбки,
Для душу повсюди.

Ніби зоряна сльоза,
Серцю в грудях тісно,
Неземна, така краса,
В Українській пісні.
Затанцюймо гопака,
Ніби вітер в полі,
Славна доля в козака,
Прагнення волі.

Нашу віру підхопіть
І з цієї миті,
Україну полюбіть,
Більше всього в світі.
Слобожанські козаки,
Вийшли із народу,
Заспіваймо залюбки,
Ворогам на шкоду.
Бабуся
Ця бабуся струнка, як дівча,
Трохи зморщок, сліди від журби,
Але посмішка сяє в очах,
Промовляють, вони полюби.
Вона дійсно, сьогодні вдова,
В білі коси вплелась сивина,
Та, я вірю душа ще жива,
Завітає, ще в гості весна.

Діти виросли, в місті давно,
Кожен має гніздечко своє
А кохання хмільне, як вино,
Мамі спати вночі не дає.
Залишатись вдовою весь вік,
Змарнувавши жіночу красу,
Не дозволить один чоловік,
Він коханням осушить сльозу.

Вже відкриті давно дзеркала,
Хай пробачить, покійник її,
Йог жіночка знов розцвіла,
Заспівали в душі соловї .
Ця бабуся струнка, як дівча
І не бачить,в коханні ганьби,
А весна зацвітає в очах,
Очі кажуть мене полюби.