у просторі жалю
в прострації болю
на місці двобою
живе цілий світ
і ти разом з ними
торкаєш ензими
крадеш у низини
й біжиш серед літ
частково забитий
і майже забутий
у жалість обутий
й стирається слід
залиш все навколо
ти вмер вже частково
так най же раптово
згориш. й де послід?
чий попіл збирає
повітря вбирає
"гаразд" не вбиває
а тільки цей світ.
гаразд не вбива
© Copyright: Слава Лисс, 2016
Свидетельство о публикации №116121009286
Свидетельство о публикации №116121009286
Рецензии