Если ты гочы влыпыв добжэ вж,

Значыця, о, просвитлённый з

Нэтра лыхых комарів
Вбыла бы вас тут зу7,
Еслі б но ты посмів шоськы
Высказаць правду про тых,
Шо надто лічыты фсіх
Вміють улад і заўжды й гочы ш.

Ну, от гель гольца возьмім
Да і косы но собі
Всэ, шо здаецьця слыпым гонды й.
А колы Бейтса язык
Трохы й індейскый, то ты
Мусыш ведь пак но вкусы ёгурт.

Фільмы по теліку мы
Надто охочы дывытьсь.
А воны всі но тобі с кровЮ ль.
Не. Ты юлі да пычы
Маточку рідну шэ, впыр.
І зарубы всіх святых с повсцю.

Шо такэ віденье, гы,
Відають всі даж пынькы.
І навыть во, шо сыдыть, нашолопок ш.
Ібо куда ны гляды,
Всюду оно і грыбы
Всэ, шо вольготно змайс3в омут.

Вівікананду ш воны,
Тые во гарны врачы,
Прамо чытамшыс колы й ноччу шь.
І во на: батько сыдыть
Прамо чы рідный Саі.
Не! Гэто піп но ля псіх з Говны.

Шо под коньтрольлём дыржы?!
Нашчо ля мні чуйстфа стышт.
В мэнэ і так, о, дывы, ройзум з.
І вот Проханов вампір
Шкурыть уж так, шо сады
Прамо ёго з журналіст в бочку б.

Вішайім запроста ж, згынь,
Тых, ктуры вэльмы ядкы
Шэ і гыдыты матыльдк бойкых.
Гато бо но ковляхы,
Ек скажэ маточка Брыськ.
Бо во, шо, пышэ стіхы? Божы й?

Не! Гэто і нат ны мова.
Попыл – зола бо вж в яновськых. 
А мы вот дрішті і шрішть шорым.
Шас3й нымае жэ в дыч в гочух.
Дэ ж пак Пісаніе в тых боньдій.

...бо во гэто ш но вока.
Ах, вы ш гнылыйі пынькы!
Да шэ й осовы