Сади цвiтуть
Цвітуть сади і зеленіє поле,
Цвітуть сади, а радості нема.
Скажи мені, скажи соколе,
Чом ти поїхав і я сама.
Шумлять вітри, віють лихії,
І серденько моє болить.
А мої мрії, дівочі мрії,
До тебе линуть кожну мить.
І як забути, її забути,
Ту ніч кохання чарівну.
Хочу лиш чути, тебе почути,
І щоб кохав мене одну.
Сади цвітуть, перецвітають,
І додають мені жалю.
Коханий мій, тебе чекаю,
Давно чекаю і люблю.
10:50.10.12.2016.
Свидетельство о публикации №116121004168
А я теж двомовна з дитинства.І пишу на двох мовах, коли як на душу ляже.
І не бачу в цьому ніякого сепаратизму.Мова не може роз єднувати - лише навпаки.
Буду рада,як зайдете.
З повагою
Ангелина Соломко 23.03.2017 13:23 Заявить о нарушении
Дякую Вам, за відгук, Ангеліно!
І також, було цікаво побувати на Вашій сторінці. Дякую!
Мені сподобалися Ваші переводи, Ангеліно. Гарно у Вас виходить!
Моя рідна мова - українська. А російсько мовні тексти, то з
юності, любов до пісень Висоцького, та студентське середовище.
Вважаю, що інші мови, крім рідної, то гарний інструмент, у всіх.
А в Україні, воює не мова, а лише люди, на жаль від Росії,
та їх правителя. І це боляче. Та багато тут тих, хто цього не
розуміє. Я тільки надіюсь, що колись все це закінчиться.
Я підтримую державну мову(українську), в Україні. Бо у часи Союзу,
було забагато зросійщення, на офіційному рівні.
Пам"ятаю ті часи, як тільки сільська молодь залишалася в місті,
то відразу починала "чтокать". І це було смішно.
Тому не переймайтесь сепаратизмом, він точно не у мові.
З повагою та теплом,
Михаил Онищенко2 28.03.2017 21:23 Заявить о нарушении