Ой, щось калинi вiтер шепоче
Ой, щось калині вітер шепоче,
Тане в промінні роса,
А на очах, та й на дівочих
Не висихає сльоза.
Плаче дівчина, ой гірко плаче,
Гай зелененький шумить.
Чом не приходиш, любий козаче,
Серце сумує й болить.
Подруга давня нас розлучила,
Зрадила дружбу вона,
Парубку стала люба і мила,
Я ж залишилась одна.
Що ж ти накоїв, мій козаченьку,
Іншу узяв покохав,
Долю згубив, розбивши серденько,
Наче калину зламав.
Ой, на калині вкрита росою,
Ягода зріла горить,
Хоч і не доля бути з тобою,
Вік тебе буду любить.
Вітер притих, спочити він хоче,
Канула в ранок роса,
Ой, посивіла рано дівоча
Плетена туго коса.
© Copyright: Татьяна Ахинько, 2016
Свидетельство о публикации №116121002948
Свидетельство о публикации №116121002948
Рецензии