Печаль блукаe помiж снами
Печаль блукає поміж снами,
Пожовклим листям падає в траву
І лине разом з журавлями
У хмарну даль,у безвість дощову.
Але чомусь вертає знову,
(Невже не має й крапельки жалю?!),
Горить в садочку калиново,
І ранить душу стомлену мою,
Росте у ній і зеленіє,
І хазяйнує у чуттях живих,-
Кружля шаленим буревієм
І зерно сіє в спогадах моїх.
Свидетельство о публикации №116121002758