ЗАмрiЯнА...

Светлана Пузина
               

Стрибок у прірву – Острах? Має дух на це
                табу?
Здивуйся, як що, збуджений, ллє перламутр
                світанок,
як серце впізнає: ходУ на рідний,
                збитий ганок,
та дикий виноград виткИй, осінню
                цю добу,

і кольорами клаптиків  залатану
                нудьгу,
сльозливу гіркоту мою,  забиту
                медом рясно. 
Душі моїй, обуреній,  втручатися
                невчасно,
коли, бува замріяна, незламана - живу.               

                08.12.2016


© Copyright: Светлана Пузина, 2016
Свидетельство о публикации №116120908920
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Светлана Пузина
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Светлана Пузина