ГОлос рОзуму...

Повернутися хочеш, як вірний -
безпУття мине,
голос розуму, кривда поцупила -
щез від розвалу?               
Від думок, поторочених часом –
отрутою тхне.
КострубАте  ім"я ( із маленької
літери) стало

в затушкованім місті - загубленим
скнить на землі.
О наш голосе розуму, досить 
дрібних суперечок!
Небуття відійшло від буття, як
відчАй взагалі,
щоб слова-блукачі  знов зробили із
з лАнок  вервечку.

Та проклали стежину за край
жовтооких ланів
до села, де родинне гніздо,
де думкИ народились,

голос розуму пам"ять вертає,
як душу батьків,
стане вірним назавжди, щоб
крові війни не розлИлось.
         
 
*крИвда – огорчение, несправедливость.
*кострубАте – корявое, нескладное -
ЗДЕСЬ - имя разума.
*скнИть, скнІти – костенеть, прозябать,      
тосковать, ныть.
*ланцюжок – цепочка.
*вервечка – верёвочка.   
*лАнка – звено.   
*безпУття – бездорожье,
безладдя, безпутство.
*ланів - полей.
                08.12.2016