Ларисi Коваль
Привітна жінка і вродлива,
В словах своїх проста, проста...
І трішечки вже "чолка" сива,
Та і хода уже не та.
А у очах, очах зелених,
(Неначе промені ясні!),
Надій ще стільки нейздіснених
І віра - здійсняться вони!
А вірші - свято, а не будень,
Дарують всю красу душі.
Дай Боже, їх все більше буде -
Жаданих і п'янких віршів!
Свидетельство о публикации №116120900609